Новина тижня: Наукова співпраця – в Німеччині чекають на ініціативу українців

Українські вчені досі рекламують себе не достатньо, тому про них мало знають у світі. Співпрацю пропонує Об’єднання німецьких науково-дослідних центрів ім. Гельмгольца. Ініціатива, однак, має виходити від українців.

Наукова співпраця – в Німеччині чекають на ініціативу українців
Автор: Лілія Гришко
Редактор: Володимир Медяний
Джерело: Deutsche Welle

Об’єднання імені Гельмгольца є найбільшою науковою організацією Німеччини. В шістнадцяти науково-дослідних центрах з річним бюджетом близько трьох мільярдів євро працюють понад 28 тисяч вчених з усього світу. Є серед них й українці, однак їх лише одиниці. Німецькі колеги закликають приєднуватися вчених з України до широкомасштабних досліджень в галузі медицини, авіації та космосу, енергетики, хімії, фізики, у сфері вивчення довкілля та нанотехнологій.

Було б бажання


Важливо, однак, аби українські науковці самі виявляли бажання до співпраці. Поки такого зацікавлення з української сторони бракує, сказав в інтерв’ю «Німецькій хвилі» голова російського представництва Об’єднання ім. Гельмгольца Мартін Зандхоп. «Якщо українські високопрофесійні науковці заявлять про бажання зустрітися та співпрацювати, то ми, в будь-якому разі, я в цьому впевнений, надамо їм таку можливість і знайдемо відповідну програму, де кожен зміг би себе проявити. Єдина важлива умова – вони мають бути дійсно професіоналами у своїй галузі».


Зандхоп визнає, що поки що в Україні про науково-дослідні центри ім. Гельмгольца знають мало, оскільки їхні представництва розташовані зраз лише в чотирьох країнах світу, в тому числі й у Росії. Нині німецьке наукове об’єднання активно досліджує разом з російськими генетиками туберкульозні інфекції, а фізики обох країн спільно шукають нові види енергії. Однією з умов двосторонньої співпраці є співфінансування проектів. З українською стороною така діяльність поки не налагоджена, зауважує Мартін Зандхоп.


Однак для подолання комунікаційного провалу Об’єднання німецьких науково-дослідних центрів ім. Гельмгольца планує частіше презентувати свої дослідження та шукати партнерів в українських дослідних інститутах.


Співпраця пробуксовує


«Українські вчені мають великий потенціал. Про це свідчить те, що кількох науковців з України залучено до розробки німецького електронного синхротрону DESY у Гамбурзі та Цойтені. Але, на жаль, науковців з України у нас не так багато. Докторанти з цієї країни звісно бажані гості в нас і також мають великі можливості але, на мою думку, вони ще не зовсім відкриті. Треба над цим працювати», - сказав Зандхоп.


У науково-дослідних центрах Об’єднання ім. Гельмгольца молоді вчені можуть писати дипломні роботи, дисертації, проходити практику. Нині таким чином стажуються 1600 молодих науковців з усього світу. Здебільшого молоді докторанти та аспіранти залучаються до наукових розробок та дослідницьких проектів через стипендії DAAD. Також є можливість брати участь у наукових конкурсах та отримати наукові премії від Об’єднання ім. Гельмгольца.