Українські науковці у світі

Аналітика: Чи дістанеться Україні шматок нано-пирога?..

09.02.2010

Юрій Халавка, Ukrainian Scientists Worldwide, Спеціально для Європейського освітнього порталу

У той час, коли передвиборча лихоманка заполонила голови небайдужих громадян та телеекрани, мало хто помітив подію, яка може в майбутньому змінити статус України серед провідних
наукових держав світу. Уряд затвердив Державну цільову науково-технічну програму "Нанотехнології та наноматеріали" на 2010-2014 роки. Хоча низькорозмірними системами займалися в Україні і до „нанобуму” досягаючи, доречі, чималих успіхів – на державному рівні до розуміння важливості нанотехнології „доросли” лише на порозі другої декади ХХІ ст. Тому затвердження програми слід сприймати у світлі приказки “ліпше пізно, ніж ніколи”.

Від самого прийняття Програма викликала неоднозначне сприйняття серед українських науковців. Думки розділилися: хтось вважає, що Програма приречена на провал, хтось сподівається на
певні результати. Спробуймо проаналізувати її сильні та слабкі сторони.

Стаття повністю

Для допитливих. У перекладі з грецької слово «нано» означає карлик. Один нанометр (НМ) —
це одна мільярдна частина метра (10^-9). Розміри об’єктів, з
якими мають справу нанотехнологи, лежать в діапазоні від 0,1 до 100 нм.
Більшість атомів мають діаметр від 0,1 до 0,2 нм. Товщина волосся
блондинок до 50000 нм а брюнеток та шатенок до 180 000 нм. Нанометр у
стільки ж разів менше одного метра, у скільки разів товщина пальця менше
діаметру Землі.

Мітки: Аналітика, Україна, діяльність, нанотехнологія, інноваційна

← Попередній запис

Додайте відгук

Ви маєте бути учасником Ukrainian Scientists Worldwide, щоб коментувати!

Join Ukrainian Scientists Worldwide

Нагорняк Володимир Якович коментує 10.02.10 о 13:58: Шановні колеги! Повторююся: створюймо Банк !нформаційних Технологій (БІТ) - і "громадою обух сталить!"
Як зводять будинок "шабашники"? 5 чоловік - 5 різних спеціалістів. Спочатку - стіни: пріоритет камінщику,
всі інші - його підсобники. Коли дерево - тесля керує,коли залізо - зварник; і всі вони - одна бригада!
Чим ми гірші за них? І чим моя пропозиція,в основі своїй,не прообраз науково-дослідного інституту в
майбутньому? Поговорили - і розбіглися;чи.шукаючи свою нішу,працювати на спільну справу? Розвиньте думку. З повагою В.Нагорняк.

Варцаб'юк Андрій коментує 10.02.10 о 13:57: Так, згоден. Наші чиновники вміють керувати.
Для серйозного розвитку потрібне виробництво, чи хоча б зробити так, щоб дослідження знаходили своє втілення ...

Андрій Хаврюченко коментує 10.02.10 о 13:10: На моє сильне переконання, в будь-яких зусиллях по стимулюванні науки в Україні треба створювати наступні риси

1. "витягати" (like "pull" in the "lean manufacturing") замовлення на наукові досягнення платежездатним бізнесом - чи реальними компаніями, чи в рамках стартапів
2. відокремленість відь сучасної академічної адміністративної структури - ці "зауправляють" будь-яке дослідження до повного коматозу