Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Фонд "Ефективне управління": "Система вищої освіти в Україні: кількість, що не переходить в якість"

Шановні колеги, нещодавно побачив світ чудовий огляд присвячений конкурентноспроможності регіонів України.

Підготовлений він експертами Фонду "Ефективне Управління"

Особливе місце у цьому звіті посідає аналіз системи освіти

за словами упорядників


"Якісна вища освіта та професійна підготовка мають вирішальне значення для економік, які намагаються рухатися наверх ланцюжком створення додаткової вартості, не обмежуючись простими виробничими процесами та продукцією. Для урахування такої концепції у цій групі факторів оцінюється рівень зарахування до середніх шкіл і ВНЗ, а також якість освіти. Рівень навчання та наявність професійної підготовки також враховується, оскільки вони забезпечують працівникам можливість регулярно поліпшувати свої навички при роботі з постійно обновлюваними виробничими системами."

Зокрема цілий третій розділ присвяченій аналізу ситуації в галузі.

Інша складова аналізу це Інновації.

У довгостроковій перспективі підвищення ефективності та рівня життя можливе лише завдяки технологічним інноваціям. Для  цього необхідне сприятливе для інноваційної діяльності середовище, яке має підтримку з боку державного і приватного секторів. Зокрема, йдеться про достатні інвестиції в наукові дослідження, особливо з боку бізнесу, високоякісні дослідницькі інститути, співробітництво у проведенні досліджень між університетами та бізнесом, а також захист інтелектуальної власності.

Ось деякі цікаві висновки:

За відносною кількістю осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах (79,4%), країна посідає 8-е міс-це з-поміж 142 країн.  Проте за загальним балом складової «Вища освіта і професійна підготовка» Україна перебуває на нижчій, 51-й позиції. Причина — низька якість освіти й навчання на робочому місці.

Якість освіти не відповідає очікуванням роботодавців.  Рівень випускників українських вузів і очікуваний рівень кваліфікації молодих спеціалістів суттєво відрізняються. Згідно з результатами Опитування керівників у 2011 році , кожен п’ятий роботодавець вважає низький рівень кваліфікації робочої сили проблемним фактором для власного бізнесу; 6% респондентів —найбільш проблемним.

Кількість випускників не відповідає потребам економіки. На ринку праці наявний дефіцит спеціалістів певних професій і відносний надлишок інших. У 2009 році зафіксовано дефіцит кваліфікованої ручної праці («сині комірці») й відносний надлишок «білих комірців». У цьому ж звіті відзначено велику кількість не заповнених вакансій кваліфікованих спеціалістів у державному секторі.
Диспропорції на ринку праці частково пояснюються занепадом професійно-технічної освіти.

Система освіти не розвиває важливих для конкурентоспроможності навиків.
В Україні — низька якість викладання менеджменту, що є провідною складовою продуктивності компаній у сучасному світі. У країні майже не готують управлінців західного зразка, які з успіхом могли б подолати усі виклики ринкової економіки.
На думку більшості керівників, рівень українських бізнес-шкіл не відповідає міжнародним стандартам.

За рівнем викладання математики та природничих наук, ключових предметів для оволодіння навичками логічного мислення й критичного аналізу, Україна програє більшості розвинених країн. Середня оцінка по регіонах — 4,21 за шкалою від «1 до 7» — хоча й перевищує середньосвітову на 0,27 бала, однак дорівнює 70-му місцю у глобальному рейтингу 142 країн і перебуває на рівні Беніну, Зімбабве та Кенії.

Кошти, які виділяють на освіту, витрачаються неефективно. Переважна частина коштів, що виділяються з бюджету на освіту, витрачається на оплату праці й комунальні платежі (за оцінками експертів, частка цих витрат становить понад 70%). Інвестування у поліпшення матеріально-технічної бази й інновації відбувається за остаточним принципом.

Навчальним закладам України не вистачає фінансової та академічної автономії.  Система освіти у країні є централізованою. Для того, щоб змінити навчальний план, затвердити витрати й провести серйозні зміни або втілити нововведення, необхідно отримати дозвіл та схвалення міністерства і пройти складну бюрократичну процедуру; певною мірою це стосується і приватних вузів. Така ситуація пояснює низький рівень якості освітньої інфраструктури й обладнання, низьку практичну складову освіти, застарілість навчальної програми.

Невідповідність попиту й пропозиції навиків на ринку праці частково пояснюється  недоліками планування у сфері професійно-технічної та вищої освіти.  Під час планування навчальні заклади намагаються збільшити кількість студентів і зберегти викладацький склад з метою отримання максимального фінансування. Унаслідок цього економіка отримує випускників не тих спеціальностей, у яких на даний момент є потреба, а спеціалістів із застарілими навиками й знаннями, часто відірваними від економічної реальності.

 В Україні слабка система керування й контролю якості освіти.  Діяльність Міністерства освіти, університетів та шкіл оцінюється за кількісними, а не за якісними показниками. Навчальні заклади отримують фінансування залежно від кількості студентів, а не від якості отриманих ними знань та навичок.Стимулів для підвищення якості освіти у навчальних закладів немає. Зовнішнього моніторингу, який визнавався б за кордоном, немає також. Україна не бере участі в міжнародних ініціативах моніторингів,таких, як PISA, PIRLS, IAEP, і лише одного разу брала участь у TIMSS у 2007 році.

Відносний дисбаланс на ринку праці можна пояснити також і проблемами, пов’язаними із попитом на кадри. Дефіцит спеціалістів у деяких секторах спричинений низьким рівнем заробітної плати. Адже освіта — це інвестиція, і на вибір професії впливає очікуваний у майбутньому дохід, який може забезпечити та чи інша спеціальність.

Частину відповідальності за низьку кваліфікацію робочої сили несуть також і працедавці. Як виявилося,  компанії не інвестують у підвищення кваліфікації та збереження персоналу. Добровільно працедавці не інвестують у персонал, зокрема, тому, що не вважають людський капітал своїм стратегічним ресурсом або конкурентною перевагою, а також тому, що планування частіше відбувається на короткотермінову, а не на довготривалу перспективу (наприклад, через високий рівень ризиків у країні).

Регіональний аналіз продемонстрував високий рівень кількісних показників у всіх регіонах, проте рівень оцінок якості — низький у цілому в країні, однак значно відрізняється по регіонах.

Для того, щоб забезпечити стійке підвищення позицій країни за Індексом глобальної конкурентоспроможності, необхідно усунути регіональні диспропорції і почати процес якісного реформування системи вищої освіти та професійної підготовки.

Ознайомитися з повним текстом звіту можна тут.

Цікаво чи хтось із розробників нових законопроектів про вищу освіту цікавилися висновками цього звіту?

Views: 1335

Comment

You need to be a member of Ukrainian Scientists Worldwide to add comments!

Join Ukrainian Scientists Worldwide

Comment by Леонід on February 22, 2012 at 6:05pm

Закон ще не прийнятий, можете  давати свої  поправки, аргументувати.

Невже  цей закон   не  кращий  за  попередній?? Яка  ваша  думка, як  професіонала, в  цілому про нього.

Comment by Igor on February 22, 2012 at 5:48pm

Оце таки перечитав проект Закону про Вищу освіту й пожалкував. Таке гидотне відчуття ...

За величезною багатослівністю ніяких значимих змін, відповідей на важливі питання та ще й відверте лобіювання інтересів найвидатніших ВНЗ. Це просто ганьба.

Ну наприклад:

3. Органи влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, можуть визначати базові вищі навчальні заклади та кафедри для підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів, положення про які затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Тобто, доктор наук, професор має їхати стажуватися до столичного ВНЗ де сидять такі самі а то й гірші кадри. Він має витрачати власні кошти на проживання, невідомо чим там займатися і т.п. Даю 100% що це стажування буде платним. Колеги зовсім втрачають сором й совість.

Ця норма про підвищення кваліфікації кадрів вищої кваліфікації є ганьбою й придумана людиною з рівнем завуча. Бо для науковців є очевидним, що підвищення кваліфікації науковця полягає у науковій роботі, в участі в конференціях, публікаціях наукових робіт і т.д.

Comment by Anatoliy Thinker on February 14, 2012 at 3:26pm

Нічого вона, та студентка,  не сплутала - їй просто пофіг і одне і друге - себто - де та Земля знаходиться, ляпнула то, що в її головці свого часу випадково застрягло!

Comment by Олекса Золотаренко on February 14, 2012 at 2:50pm

А ще шановне панство, зверніть увагу, що в Європі освіта, це цілісний комплекс від дитячого садка до ступеню PhD. А у нас Кылька видыв освыт, якы не обов'язково будуть перетинатися між собою :) 

Юрію! - 12 балів викладачу фізики тієї природничниці (хоч і зрозуміло, що вона сплутала належність до Сонячної системи планет і періодів їхнього часткового освітлення).

Comment by Михайло Жук on February 14, 2012 at 9:54am

Чесно кажучі мені вже років 5 не хочеться читати політологію і я її  не читаю.

Я нещоадвано заківчив мет. комплекс з євроінтеграції. Болонський процес - почав шукати на українській мові комюніке з питаннь розивтку Болонського процесу на 2010-2020. Навіщо те, що вже вчора, коли через сьогодні будують завтра. Знайшов тільки на Європейському освітньому порталі (сам текс в перекладі). Але цікаво. В багатьох навіть віртуальних ресурсах його просто не існує, а значить і розуміння БП формується без нього.

Уточнюю чому про це. Документ починається змістовно з того, що освіта повинна сприяти формуванню креативної, інноваційної Європи знань.  Мабуть еліти ХХІ ст. в розвинутій країні відповідають спроможності вирішувати такі проблеми.

Comment by Леонід on February 14, 2012 at 9:51am

Коментує Наталія Г

Але щодо викладанняя математики і інформатики, то вважають, що наші хакери найнебезпечніші у світі саме через свої грунотвоні знання з фундаментальних дисциплін.


Реклама. Було б набагато краще, якби наші економісти і  гуманітарії були  кращими  в світі.Тоді б і не займалися  хакерством.



Comment by Леонід on February 14, 2012 at 9:46am

Коментує Igor 

Українські політичні й економічні еліти не ставлять ні перед собою ні перед країною амбітних завдань. Тому освіта фактично є службою соціальної допомоги.

Погоджуюся  повністю. Перебування  у  вузі на протязі 5 років студентів які  фактично  не вчаться, яких не фактично вчать, яким  платять стипендію  і які за  фахом  ніколи працювати не  будуть справді  можна вважати соціальною подачкою. Аналогічне стосується  і  викладачів. 

А наші  еліти, вірніше та  публіка  яка  формально займає   місце нашої еліти, свої персональні  амбітні  завдання  успішно виконує і  перевиконує.


Comment by Михайло Жук on February 14, 2012 at 8:37am

Я не казав, що так думаю. Я просто повторив те, що казали мені і в 1974-1975 під час навчання і що домінує зараз. А про коментарі...Аби в нас спробували співвіднести змісти і можливість їх вивчення - то можливо у нас би не було і таких відповідей. Мабйть ми одна з небагатьох країн. В якій можно багато розповідати про ...але абсолютно не вміти це зробити  

Comment by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій) on February 14, 2012 at 8:18am

Не впевнений що освіта тепер виконує світоглядну функцію, особливо переконуєшся в цьому коли студентка-першокурсниця природничого факультету переконує тебе, що "вдень Земля входить до сонячної системи, а вночі - ні."

Comment by Михайло Жук on February 14, 2012 at 6:15am

Думаю все простіше. Які функції виконує освіта в світі і нас? У нас - традиційні. Світоглядну, виховну, розвивальну. В світі - адаптивну до успішності. 1. Адаптація до постійних змін (тому і критичне мислення не предмет під залік, а реальна технологічна спроможність особистості). 2. Адаптація до ринку праці (за що платять і наскільки у мене це розвинуто. Які мої якості є перспективними, які потрібно сформувати...). 3. Адаптація до суспільних ціностей, норм  і знаня суспільних інституцій. 4. Спроможність як до використування знань, так і до їх розширення та формування компетенцій. 5. Спрмржність до самоменеджменту. 

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2014   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service