Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Відкритий лист І.Вакарчуку стосовно клерикалізації шкільної освіти

Нещодавно група українських вчених підготувала і підписала відкритого листа Міністрові освіти та науки України І.Вакарчуку з проблеми введення релігієзнавчих курсів у шкільній та вищій освіті в Україні. Оскільки це одна із перших ініціатив широкої наукової громадськості, наводимо тут текст листа та посилання на оригінал. Запрошуємо також усіх небайдужих до обговорення.

Відкритий лист І.Вакарчуку стосовно клерикалізації шкільної освіти.
Міністру освіти і науки України
доктору фіз.-мат. наук Івану ВАКАРЧУКУ

Вельмишановний Іване Олександровичу!
З великою тривогою ми спостерігаємо за неухильним проникненням церкви в усі сфери громадського життя, внаслідок чого відбувається і неприпустима клерикалізація освіти в Україні. Перш за все, нагадаємо Статтю 35 Конституції України, в якій міститься положення:

Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність.

Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.

Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова.

Тим не менш, всупереч цій статті, 20.Х.08 МОН України видало Наказ № 941, згідно з яким при міністерстві створено Громадську раду (далі – ГР) з питань співпраці (!?) з церквами та релігійними організаціями. Безпосереднім наслідком діяльності ГР, окрім дивного обговорення галузевого стандарту з теології та умови присвоєння грифу МОН підручникам з богословських дисциплін, стало також звернення ГР до Міністерства фінансів України та Комітету ВР з питань бюджету щодо можливості державного фінансування видання підручників з „Основ християнської етики” для державних та комунальних навчальних закладів.

Таким чином МОН України, певна річ, виконує підзаконний акт, а точніше – Доручення Президента України від 8.УІІ.05 № 1-1\657 про викладання у навчальних закладах курсу „Етика віри”.

На наше глибоке переконання, це “доручення” може розглядатися лише як особиста думка громадянина В. А. Ющенка, а не як обов’язкове до виконання розпорядження глави Держави. Вичерпний перелік повноважень Президента України міститься в Статті 106 Конституції України. Серед них відсутнє право втручатися у фахову діяльність МОН України. На таких же підставах пан Президент міг би, скажімо, визначати програми з фізики, математики, хімії, біології тощо, чого Конституція йому не дозволяє. Можна також зрозуміти представників християнських конфесій, котрі подібні документи сприймають як вказівку та дозвіл на певні дії.

Повертаючись до Доручення, зауважимо, що фактично громадянин В. А. Ющенко вигадав нову учбову дисципліну – „Етику віри”, яка не спирається на жодну відому в світі наукову дисципліну. Її назва по суті є евфемізмом, який приховує, що зміст запропонованої дисципліни має збігатися з православним варіантом християнської етики. При цьому не врахована наявність в Україні вірних багатьох інших конфесій. До речі, а яка з численних християнських церков планується бути залученою до конкретних дій в рамках прийнятого МОН плану?

До того ж, Україна прагне йти в Європу, а, як відомо, остання одним з принципів своєї життєдіяльності визнає світськість. Європейський суд вже неодноразово жорстко засуджував появу в школах тієї чи іншої країни будь-яких ознак примусової конфесійності, навіть удавався до штрафування країн, де мали місце прояви таких тенденцій. Відтак, країну із середньовічним мисленням на державному рівні Європа не сприймає і не сприйме ніколи.

Ми впевнені, що уявлення про природу і людину можуть спиратися лише на сучасні наукові знання. Як влучно зауважив Нобелівський лауреат В.Л. Гінзбург, залучення поняття „Бог” як відповідь на ще невирішені наукою проблеми – це просто заміна одного невідомого іншим. Можна багато дискутувати про походження життя та обґрунтування фізичних законів, але лише наукові дослідження є джерелом адекватних відомостей про Всесвіт, дають поштовх технологічному розвитку суспільства аж до поширених у сучасному світі комп’ютерів, телебачення, мобільного зв’язку, новітніми засобами лікування раніше невиліковних хвороб тощо.

Саме досягнення науки привели до того, що Римо-католицька церква відмовилась від втручання у царину пізнання (зокрема, у 1992 р. переглянуто рішення у справі Г. Галілея). В бесіді з видатним російським математиком В.І. Арнольдом (березень 1998 р.) Папа Іоанн Павло II визнав, що лише наука здатна встановити притаманні природі властивості, релігія ж, за його словами, більш компетентна в оцінці можливого впливу наукових відкриттів на людину, суспільство та довкілля. Чому б не взяти за взірець цю мудру думку?

Натомість, ми спостерігаємо, що войовничий антиінтелектуалізм поглинає Україну. Показовий приклад: популярна радіостанція „Ера-ФМ” представила таку собі пані Кирієнко як „фахівця з фізики”. Вона стверджувала, що церковний передзвін стерилізує повітря, внаслідок чого гинуть всі хвороботворні мікроорганізми. За іншими прикладами науково-культурного зубожіння в сучасній Україні також далеко ходити не треба: всі пам’ятають «фосфорну аварію» на Львівщині чи нещодавню істерію з «пташиним» чи «свинячим» грипом, коли в країні не знайшлося фахівців, здатних запропонувати ефективне розв’язання нагальних проблем. Сліпа віра в чудеса й релігійні забобони несумісна з науковим підходом до реалій природного та людського світу. Природничі науки не вписуються у церковну картину буття та свідомо виштовхуються з шкільних і телевізійних програм, зникають з книгарень, з народного світосприйняття. Тому під антимікробний церковний передзвін полишає країну освічена молодь, а невігласи й шахраї часто вважаються „науковцями”. Вони ж легко розтринькують бюджетні кошти (зокрема, через структури, подібні до створеної при МОН України і згадуваної вище ГР).

Справжня освіта покликана дати громадянам засоби орієнтації у сучасному світі. Ці засоби не виходять за межі освіченого розуму та здобуті ним у ході тривалої історії, інтелектуальних зусиль багатьох поколінь учених. Натомість, релігійні уявлення про світ спираються на віру у певні сакральні положення, що не можуть бути перевірені в принципі. Світське виховання формує освіченого громадянина, робить його повноцінним представником людства. І якщо ми бажаємо забезпечити свідомість громадян ефективними методами налагодження суспільної взаємодії з метою розбудови українського суспільства, то достатньо курсу „Етики” з її „загальнолюдськими” нормами. Виходячи з вищенаведеного та враховуючи думку релігієзнавців (див., наприклад, матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Релігійний компонент в світській освіті і вихованні» (Київ, 2005 рік)), ми переконані, що:

Впровадження у світську державну освіту курсів морально-етичного циклу має відбуватися з урахуванням положень Конституції України щодо відокремлення школи від церкви.

Паралельне вивчення у державних школах альтернативних курсів з етики є небезпечним, бо призведе до поділу за світоглядним принципом дітей на „своїх-чужих”, а зрештою – до можливості виникнення у дитячому середовищі конфліктних ситуацій. Втручання різних церков, а то й міжконфесійних об’єднань у формування навчальних планів державних шкіл суперечить Закону про свободу совісті.

Якщо держава в цілому та МОН зокрема не приймуть за основу таку – досить помірковану – позицію і не вживуть заходів по покращенню викладання природничих дисциплін у школах та вишах, то неминучими наслідками такого невтручання стануть:

1. подальша й необоротна деградація середньої та вищої освіти в країні, осередньовічення її та сприйняття за істину в останній інстанції змісту церковних проповідей;

2. зведення нанівець вітчизняної природничої науки та наукоємної промисловості, в тому числі ВПК, та остаточна декваліфікація відповідних виробничих колективів;

3. лавиноподібне зростання кількості техногенних катастроф внаслідок низької кваліфікації обслуговуючого персоналу;

4. значне погіршення медичного обслуговування та зростання захворюваності населення;

5. виникнення конфліктів між громадянами різних віросповідань, між гілками різних православних церков тощо;

6. еміграція вільнодумців, атеїстично налаштованих фахівців та релігійних дисидентів.

Як свідчить історія, нав’язування певних конфесійних уподобань ніколи не мало позитивних наслідків. Досить нагадати, що значна частина воєн у світі виникала саме на релігійному ґрунті.

Насамкінець, процитуємо нещодавній відкритий лист десяти всесвітньо відомих російських вчених „Політика РПЦ МП: консолідація чи розвал країни? ”, з яким ми цілком солідарні: „Вірити чи не вірити в Бога – справа совісті та переконань окремої людини. Ми поважаємо почуття віруючих і не ставимо за свою мету боротьбу з релігією. Але ми не можемо залишатися байдужими, коли здійснюються спроби піддати сумніву наукове знання, витравити з
освіти „матеріалістичне уявлення про світ”, підмінити вірою знання, накопичені наукою. Не слід забувати, що проголошений державою курс на інноваційний розвиток може бути здійсненим лише у тому випадку, коли школи та вузи озброять молодих людей знаннями, здобутими сучасною наукою. Жодної альтернативи цим знанням не існує”.

Загалом станом на 04 січня 2010 р. підтримало 132 особи, з них
Академіки НАН України: 2
Член-кореспонденти НАНУ: 6
Доктори наук: 30
Кандидати наук: 71

Якщо Ви хочете приєднатися до тих, хто підтримав цей лист, просимо надіслати повідомлення із зазначенням наукового ступеня, місця роботи (необов'язково), імені та прізвища на електронну адресу alexander.gabovich@gmail.com або підписатися в розділі Майдану «Заяви та звернення»: http://www2.maidanua.org/n/petit/1262207497

Views: 477

Replies to This Discussion

Підтримую дане звернення!
А я б не поспішала однозначно висловлюватися щодо даного питання, адже цей лист ставить більше питань, аніж дає відповідей...
Наприклад, мене цікавить чому не показано скільки практикуючих вчителів його підписало? Мабуть, не так вже й багато... Адже на фоні низьких зарплат, введення нового предмету – це зайві години... Вони, працюючи із дітьми та молоддю, кожен день зустрічаються із деградацією моральних цінностей, відсутністю толерантності, віротерпимості через брак елементарних знань та сімейного виховання. І якщо є хоча б найменша ймовірність виправити це – тоді, може, варто скористатися нею?
Далі... Певно мало хто буде відхрещуватися від від чималого внеску власне Церкви у збереження українців як нації, від значного виховного потенціалу релігії. Звичайно, тут варто не перетинати межі і дійсно не допускати втручання релігії (як і політики!) у розвиток освіти та формування особистості. З іншого боку, що? робити вигляд, що Церкви і різноманітних релігійних течій не існує, що вони не мають впливу на життя громади, на становлення особистості?...
Якщо ніхто не говорить про читання нового предмету релігійними представниками, залучення дітей до тих чи інших церков, виконання різних релігійних обрядів, тоді я за те, щоб мої діти вивчали ці предмети. Адже коли вони розбиратимуться у суті відмінностей між вірами, між їх ідеологіями, то зможуть не лише розширити свій світогляд, але й зрозуміти, чому виникають міжконфесійні конфлікти, збройні протистояння тих чи інших релігій, зможуть здобути навики тверезо мислити і опиратися псевдорелігіям, різним фанатичним рухам, метою яких є саморуйнування особистості, а не її духовний розвиток і збагачення. Узагальнюючи всі відомі мені релігійні течії, можу підсумувати, що вони, попри визнання Єдиного Бога, пропагують ще й любов до ближнього, заликають до благочестивого життя, до панування добра, прощення і правди, до розуміння обов’язку...
Якщо чесно, то я б у цьому зверненні більше уваги приділила б пропозиціям щодо "покращення викладання природничих дисциплін у школах та вишах", бо це дійсно проблема, котра ставить під загрозу реалізацію основної мети освіти: формування всебічнорозвиненої особистості, здатної до самоосвіти і самовиховання...
Перепрошую за таке емоційне забарвлення своїх роздумів, просто ця проблема близька мені не стільки за документальними відстеженнями, як практичною діяльністю...
Будьмо мудрими, не даймо втягнути себе у чиїсь релігійно-політичні інтриги!
Я не підтримую цей лист, хоча розумію через що він виник.
Думаю, що це результат того що НЕК і Православні "догралися".
Я попереджував їх, але мене тоді не почули.
На мою думку він занадто радикальний і підіймає не ті проблеми,
які є реально. Я підіймав проблему існування НЕК (нацморалі) і
необхідність реакції на НЕК громадянського суспільства.
Я неодноразово казав по необхідність взяття під контроль
громадянським суспільство такої організації як НЕК,
я про це казав як в наукових колах, так і серед віруючих,
так і політикам. Сам я вірю в Бога та є співробітником НАНУ.
Маю військову, наукову та теологічну освіту.
Одне іншому не заважає.
Вважаю що демократія і громадянське суспільство
мають зберігатись в Україні. І не має бути перекосів.
Жодну людину не можна примушувати вірити,
а також не вірити. Науковець - це також людина.
В Україні має бути перш за все - толерантність,
повага і любов до людини.
А знання мають отримуватись базуючись на
принципі НТЗ (нейтральна точка зору),
тобто всі теорії походження світу.
Повністю підтримую данне звернення. Хотів би зауважити, що у данному випадку хибним зразком став наш "північний сусід" (тм), в якому відбувається зрощення державної влади й церкви. Якщо ми йдемо до Європи, ми не маємо копіювати хибний досвід інших держав з іншою культурою та з іншим етнокультурним досвідом. Подібні начебто корисні іновації сприяють не духовному піднесенню, а поширенню розбрату, оскільки Україна є поліконфесійною державою, й спроби "протягти" в учбові програми "свою" релігію стрічає опір серед представників інших конфесій та церков.

Кожна людина має право сповідувати будь-яку релігію, чи то не сповідувати жодної - це конституційна норма й норма Декларації прав людини, а усіляки підзаконні акти не можуть бути вищими за ці закони.

Нехай церковники йдуть лісом у своє світле минуле. Амінь;)
Не підтримую лист. А прихильникам можу зауважити: не йдеться про навязування якоїсь релігії, а донесення до дітей основ віровчення, християнської етики. На сьогодні ми спостерігаємо шалену деградацію молоді та школярів, яка до речі супроводжується сліпим копіюванням так званих західних цінностей. Здебільшого під такими цінностями розуміють свободу слова, демократію, гідне життя тощо. Але поряд з тим нам по телевізору показують суцільне насильство, терор; сучасні мультфільми - це зовсім не "Кіт Леопольд" або "Ну постривай!", а збіговисько всяких модифікованих тварин, чудовиськ, прибульців та ін. У нас стають "модними" всілякі демонстрації сексуальних меншостей, зміна статі стають звичайним явищем... Невже не зрозуміло, що такий шлях веде в нікуди, людство саме себе нищить. Свобода - це добре, але є межі такої свободи!
Тези на кшталт "Не слід забувати, що проголошений державою курс на інноваційний розвиток може бути здійсненим лише у тому випадку, коли школи та вузи озброять молодих людей знаннями, здобутими сучасною наукою. Жодної альтернативи цим знанням не існує”" не зовсім коректні, оскільки наукове знання не заперечує Біблію, а (як це не парадоксально звучить!) підтверджує її! А якщо в суспільстві додасться хоч трошки більше моралі та вихованості, толерантності та тверезого сприйняття реальності, а не копіювання чужого - хіба це зашкодить всебічному розвитку як людини, так і нації в цілому? Як на мене, зовсім навпаки...
Неможна розповідати християнську етику БЕЗ релігійної пропаганди, оскільки християнська мораль базується не на рівності усіх людей, а на релігійному віровченні, вона відсилає до окремих епізодів з біографії Іісуса та його послідовників. Більш того деякі епізоди ІМХО важкі для розуміння дитини. Так у 2 з 4 єванґелій написано "той хто не проти нас, той з нами", а у двох інших зовсім протилежне - "той хто не з нами, той проти нас". З того можна вивчити тільки те що релігія це така штука, якою можна пояснити все що завгодно.

ІМХО, неможна викладати християнську етику БЕЗ прикладів порушення етики самими християнами - релігійні війни, хрещення вогнем та мечем слов"янських земель, та ін., бо неможна презентувати щось однобічно.

Є сучасні чудові мультфільми, наприклад серіал "Лунтік", який ми з жінкою та старшою дитиною із задоволенням дивимося. Є добрі мультфільми Діснея. Інша справа, що у телевізорі проказують дешеві телесеріали, й це стосується не тільки мультфільмів, але й фільмів для дорослих. Але це не справа моралі, а справа бізнесу - права на показ таких "продуктів" дешевші за якісні фільми.

З іншого боку слід зазначити, що дискусія щодо співвідношення релігії та науки не є завершеною (здається що вона не буде завершеною ніколи;) ) тому не можна подавати одну з ціх позицій як єдину та вірну, без подання іншої точки зору.
"А якщо в суспільстві додасться хоч трошки більше моралі та вихованості"

Але мораль не має переходити межі розумного.
Деякі дії суспільних систем "наче" Християнських,
як на мене, заважають нормальній вірі та діяльності церкви.
Приклад - через інтернет була поширена інформація
про спроби закрити популярні соціальні мережі:
http://forum.te.ua/showthread.php?s=f6e0f447a4840afe1c93a5e59d329e9...

І подібні речі.
А потім коли я бачу серед тих, хто підписався під зверненням,
багатьох моїх знайомих, людей яких я дуже гарно знаю,
і знаю, що за своїми якостями
(як інтелектуальними так і етичними)
вони дійсно - еліта нації.
Як я (отримую духовну освіту і аспірант НАНУ)
буду потім їм про віру казати,
коли вони мені розкажуть про "тиранію" і "не адекватність".

І думав тут ще деякі "перли" з підручника з філософії викласти,
але утримався. (в адресу науково-технічного прогресу)

Або відмова освячувати площі під дискотеки.
Регулярно ходжу на дискотеку на теплоході
і аморальним це мене не зробило, тільки спортивним і романтичним :)

Критиків і без мене вистачить.
"Нехай церковники йдуть лісом"

Особисто я не проти в Європу,
а особливо в Германію,
де керує Анжела Мєркєль (ХДС ).
І ліси там чудові :)
І НТП (науково-технічний прогрес) поважають,
і толерантність + демократія є.
І рівень життя високий.
Просто там вміють усе гармонійно поєднувати.
Згідна, що лист досить ажіотований і не конкретний. Етика, мораль та багато інших людських цінностей повинні закладатися в дитячому віці практично з пеленок. Міжконфесійні чвари- це політика, а не релігія. ЦІкаво було б побачити повний список авторів листа та тих, хто приєднався. Адже країна повинна знати своїх героїв. Якщо є сміливість писати відкритий лист - повинна бути сміливість відкрито підписатися.
А я вважаю, що лист є дуже доречним і конкретним. Бо є одним з ініціаторів та початкових підписантів листа. Чекаю вигуків "ганьба!" та внесення в список антиукраїнських героїв. Або якщо не подобається - пишіть зустрічний лист та збирайте власні підписи на підтримку клерикалізаторської діяльності Вакарчука&Co.
1. намагайтеся подалі не давати курсивом - страшенно незручно читати
2. в українській мові слово "учбовий" присутнє лише у якості кальки з російської...
це так, що в око впало...
а вцілому - релігійне виховання має бути присутнім в освіті: як це реалізувати в Україні? згоден, що не такими дорученнями громадянина Ющенка В. А.

RSS

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service