Наукова діаспора – як актив: світовий досвід та можливості для України

Activity Forums Законодавство про науку та освіту Наукова діаспора – як актив: світовий досвід та можливості для України

This topic contains 0 replies, has 1 voice, and was last updated by  Олександр Скороход 1 week, 5 days ago.

Viewing 1 post (of 1 total)
  • Author
    Posts
  • #141

    За більш ніж чверть століття незалежності внаслідок різноманітних соціально-економічних потрясінь Україна втратила значну частину свого інтелектуального капіталу. Так, у 2015 році в Україні нараховувалося трохи більше 63 тис. вчених, що майже у 5 разів менше, ніж у 1991 році [1]. За кількістю науковців на 1 тис. населення – це один з найнижчих показників у Європі. Особливо великі втрати – із числа наукової молоді [2]. Так, наприклад, кількість аспірантів у НАН України – найбільшій науковій організації України – лише з 2010 по 2014 рік скоротилася із 2716 до 2045 осіб [3].

    Чи можливо зупинити процес міграції? У теперішніх умовах відповідь однозначна: “ні”. Але, можливо, це навіть неправильна постановка задачі. Натомість, цілком реально перетворити “brain drain” у “brаin gain”, або “brain circulation”. Про це свідчить і досвід країн Європи та Азії, які на різних етапах свого розвитку стикалися зі аналогічною проблемою [4].

    Після спроб зупинити процес “відтоку мізків” різноманітними адміністративно-політичними засобами прийшли до висновку, що необхідно, натомість, розглядати наукову діаспору як потенційний актив, який може допомогти розвивати науку країни. Вчені та інженери, що отримали позиції закордоном, очевидно, є висококваліфікованим та висококонкурентним кадровим ресурсом. Крім того, зазвичай, вони працюють у набагато кращих умовах, ніж ті, що країна походження могла б їм надати. Відтак, залучення вчених-діаспорян до спільних проектів із вченими з країни їх походження має чимало переваг.

    Загалом, виділяють два основні шляхи реалізації принципу “brain gain”: або шляхом повернення емігрантів до країни походження, або ж шляхом їх віддаленої мобілізації.

    Перший варіант був успішно реалізований у економічно розвинених країнах, зокрема, у Сінгапурі, Південній Кореї, Ізраїлі та Китаї. Ключовим фактором при цьому є потужне фінансування науки державою та інвестиції у дослідницьку інфраструктуру – для того, щоб дослідники, які повернулися, могли активно залучатися у роботу.

    Варіант віддаленої мобілізації наукової діаспори будується на іншій стратегії. Зокрема, приймається як факт, що більшість емігрантів, швидше за все, не повернеться (через ліпші умови для професійного розвитку, краще фінансове забезпечення тощо). Однак, враховується і те, що більшість діаспорян зберігає досить сильні зв’язки зі своєю рідною країною (зокрема, родинні, культурні) та зацікавлена у взаємодії з колегами з рідної крани. Такий підхід має значні переваги, оскільки не потребує наявності великих фінансових ресурсів від країни, а крім того дозволяє у повній мірі використати можливості ведення спільних міжнародних дослідницьких проектів (Горизонт 2020, наприклад) та спільну дослідницьку інфраструктуру (зокрема, ERICи).

    Вочевидь, на даному етапі для України мобілізація наукової діаспори може стати суттєвим ресурсом для розвитку сфери науки і технологій. Але як це краще зробити?

    У 2016 році Україна приєдналася до проекту “Міжнародна мережева співпраця з науки, технологій, інновацій (HTI) для країн Східного партнерства” (“STI International Cooperation Network for EaP Countries Plus (EaP PLUS”): https://www.eap-plus.eu/object/organisation/13

    Проект EaP PLUS має на меті сприяти науково-дослідницькій та інноваційній співпраці між країнами Європейського Союзу (ЄС) і країнами Східного партнерства (EaP) та ефективно використовувати існуючі можливості такої співпраці . Одним із завдань цього проекту є підтримка цілеспрямованого співробітництва в країнах Східного партнерства з їхньою науковою діаспорою.

    Завданнями проекту є:
    – підтримувати більш тісну взаємодію дослідників з країн ЄС та країн Східного партнерства;
    – підтримувати активізацію участі у Горизонт 2020, зокрема, використовувати наукову діаспору країн Східного партнерства з метою подачі спільних заяв;
    – заохочувати цілеспрямоване співробітництво між дослідницькими ком’юніті країн Східного партнерства та національними науковими діаспорами в ЄС, щоб стимулювати їх взаємодію.

    15 травня в рамках ЕаР PLUS проекту було проведено Воркшоп “Science Connects: strengthening the Interaction between Researchers in Ukraine and Scientific Diaspora” участь у якому взяло понад 100 науковців з України та представники наукової діаспори з Німеччини (The UKRAINE Academic Network), Великобританії, Нідерландів, США. З матеріалами Воркшопу можна ознайомитися на сайті заходу: https://sites.google.com/view/scienceconnectsua/videomaterials

    Важливою складовою проекту EaP PLUS є створення Бази наукової діаспори, яка розглядається як один із інструментів виконання поставлених завдань задля активізації співпраці українських науковців з їхніми колегами із “наукової діаспори”. Як показує досвід інших країн-учасниць проекту (Азербарджан, Білорусія, Вірменія, Молдова, Грузія), така база може допомогти не лише у подачі спільних проектів. Наукова діаспора також може бути залучена для експертизи грантових проектів, короткотривалих тренінгів для наукової молоді, визначення наукових пріоритетів країни та інших важливих задач.

    Україна має потужну діаспору як в країнах ЄС, так і США, Канаді тощо. Досвід спільних проектів та діяльності з нашою науковою діаспорою демонструє величезний потенціал співпраці. Особливо актуальною вона є зараз, коли несприятлива економічна ситуація погіршує дуже складний стан науково-технічної сфери і коли Україна потребує підтримки для здійснення реформи цієї сфери.

    Запрошуємо науковців, які живуть та працюють закордоном, зареєструватися в Базі наукової діаспори: https://goo.gl/forms/ClC8DeUzaIvaBpWY2

Viewing 1 post (of 1 total)

You must be logged in to reply to this topic.