Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі


Гранди йдуть! Чи йдуть геть?

Пам’ятаєте гумористичну мініатюру із серії «Вчені жартують»? «У чому сила, юначе?» — запитує професор на іспиті. «У грошах», — не задумуючись, відповідає студент, простягаючи залікову книжку із вкладеною в неї купюрою. «Отакої! — здивувався професор. — А я вважав, що сила — у ньютонах». 

Деякі події року, що минає, таки нагадали про неминущу цінність наукових знань і навіть претендують на роль знакових.

У 2011-му нарешті стартував проект зі створення у країні ключових лабораторій. Перша така лабораторія з’явилася на базі двох відомих академічних інститутів — фізіології ім. О. Богомольця та молекулярної біології та генетики, які мають високий рейтинг у науковому світі. На конкурсній основі на проект виділено державне фінансування, зокрема для придбання сучасного обладнання, без якого неможливо проводити дослідження на світовому рівні. Наступного року ми, тобто платники податків, зможемо довідатися, на що витрачено гроші, які отримано результати, причому не у формі звичного паперового звіту — оцінку виконаним роботам поставить міжнародна експертна рада, виходячи з критеріїв, на підставі яких оцінюються наукові дослідження в усьому світі. 

До речі, за неповний рік функціонування ключової лабораторії, попри труднощі та перешкоди на шляху становлення, її дослідники опублікували десять наукових статей, з них сім — у престижних реферованих світових журналах, зокрема в Nature Reviews/Urology. Ще понад десять наукових статей прийняті до друку й незабаром побачать світ, більшість з них — також у визнаних світових виданнях.

Створення ключових лабораторій передбачається і в інших наукових напрямах, де наші вчені ще втримують передові позиції. 

У фінансуванні наукових досліджень повинен зміцнитися принцип об’єктивного конкурсного відбору, перевагу в підтримці матимуть учені з високим індексом цитування та широким визнанням робіт. Схоже, вислів про те, що порятунок — у наукових грандах, а не грантах, набуває актуальності. 

Помітною подією 2011 року стало рішення Кабінету міністрів України про підписання угоди про надання Україні статусу асоційованого члена ЦЕРН(Євро­пейської організації ядерних дос ліджень).

Українські вчені відомі в цій організації успішною участю в проекті зі створення Великого адронного колайдера, а також у створенні інших експериментальних установок. Тепер, завдяки «вхідному квитку» до цього елітного європейського наукового співтовариства, відкривається можливість працювати в ЦЕРНі та вести дослідження багатьом українським науковим установам, а не тільки окремим ученим і групам фахівців. 

Покладено початок співробітництву між Україною і США за цільовими міжнародними програмами, у тому числі програмі з ядерної медицини. Американці зацікавлені також у спільних роботах в галузі матеріалознавства. 

Дедалі більша кількість українських учених долучається до європейського наукового простору. За останніми даними, понад 700 наших науковців узяли участь у 560 проектних пропозиціях, фінансованих ЄС. Після проведеної оцінки підтримку дістали 103 проекти, в них задіяно 139 українських дослідників. Водночас Україна посідає дев’яте місце серед країн — учасниць 7-ї Рамкової програми, які не є членами ЄС. До початку наступної, 8-ї РП, за прогнозами експертів, у нас є шанси ввійти до трійки лідерів. 

Відбувся прорив у науково-технологічному співробітництві з Японією. Як кажуть, не було б щастя, та нещастя допомогло. Після трагедії на атомній станції у Фукусімі японці проявляють підвищену цікавість до наших розробок, які стосуються ліквідації наслідків ядерної катастрофи, безпеки атомних станцій, зокрема створення систем контролю. Завдяки цьому сьогодні інститути та виробництва, які спеціалізуються на таких розробках, переживають бум зарубіжних замовлень.

Перший заступник голови Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України (Держінформ науки) академік НАНУ Борис Гриньовтак прокоментував підсумки року: «2011 рік хоча й дуже складний, але в цілому не провальний і, я сказав би, у правильно обраних наукових напрямах навіть вдалий. Звичайно, коштів бракує, особливо якщо виходити з міцно вкоріненої від радянських часів практики фінансування наукової сфери. Люди хочуть займатися звичною справою, сидіти на місці й за це отримувати велику зар­плату. Але, як і в освіті, в науці теж має бути зовнішнє оцінювання. Воно показує, хто чого вартий у науці, чиї роботи затребувані, й такі вчені та нау кові колективи по праву заслуговують підтримки держави». 

За інформацією Держінформ науки, починаючи з 2011 року, істотно збільшилися обсяги коштів, які спрямовуються на фінансування відібраних на конкурсній основі наукових проектів у рамках виконання державних цільових науково-технічних програм (до 23,1 млн. грн.) та держзамовлення на розробку нових технологій (до 34,8 млн. грн.). З ініціативи агентства, у червні цього року затверджено державну цільову програму створення лікарських засобів для охорони здоров’я людини та для ветеринарної медицини на 2011—2015 рр. Її фінансування в наступному році передбачено в обсязі 16,1 млн. грн. У 2011 р. Держінформнауки розпочало реалізацію цільової науково-технічної програми впровадження грид-технологій на 2009—2013 рр. На перші етапи її реалізації виділено близько двох мільйонів гривень. Все це, звичайно, крихти у порівнянні з тими сумами, які можновладці витрачають на обслуговування самих себе. 

Наступного року з метою «підвищення ефективності бюджетного фінансування науки» планується провести оптимізацію (атестацію) бюджетних наукових установ. Методику такої оптимізації та план її проведення нещодавно затвердив КМУ. 

Інше нововведення стосується молодих учених. Про проблему старіння наукових кадрів ідеться впродовж усього періоду незалежності країни, але для її вирішення на рівні держави фактично нічого не робиться. Тому відтік перспективних молодих дослідників за кордон не припиняється. На сьогодні в Україні майже немає вчених, які досягли професорського рівня до 40 років і створили свої лабораторії та наукові школи. Щоб залучити в науку молодь, закріпити її в наукових установах, крім грантової державної підтримки, передбачено низку інших преференцій (див. розпорядження Кабміну від 31.11.2011 р., №1121-р).

Не можна не згадати ще про одну подію в науковій сфері, яка викликала неоднозначні оцінки в суспільстві, — домовленість про створення українсько-китайського інституту електрозварювання ім. Є. Патона. Але про це — вже після Нового року.
 
Автор: Лідія Суржик

Адреса джерела: 
http://dt.ua/SCIENCE/grandi_ydut_chi_ydut_get-94855.html 

Views: 266

Reply to This

Replies to This Discussion

Тільки треба уточнити, хто є провідниками, а хто кріпаками у проектах ЄС. Відповідно, що від такої співпраці отримує держава, окрім втішних місць?

Обсяги ж коштів на виконання програм та технологій, без зовнішнього оцінювання, на котре слушно, та чомусь безсторонньо посилається академік Гриньов, свідчать тільки про суми їх повного розкрадання.

З огляду ж на створення українсько-китайського інституту електрозварювання, якщо це не злий жарт, стає зрозумілим, що саме така мета влади!

Про статтю в Nature reviewes/Urology. Очевидно мова про: 

From urgency to frequency: facts and controversies of TRPs in the l...

Roman Skryma, Natalia Prevarskaya, Dimitra Gkika & Yaroslav Shuba

Acknowledgments

The research of N. Prevarskaya and R. Skryma is supported by grants from INSERM (Institut National de la Santé et de la Recherche Médicale), Ligue Nationale Contre le Cancer, FRM (Fondation de Recherche Medicale), ARC (Association pour la Recherche sur le Cancer) and Région Nord/Pas-de-Calais. The research of Y. Shuba is supported by targeted NASU programs “Genome” and “Key laboratory”. Y. Shuba is also supported by the visiting scientist program of Université de Lille.

Як пише про авторів:

About the authors

Roman Skryma

Prof Skryma is a full Professor of Physiology at the University of Lille, France, and Head of the Molecular Electrophysiology team in the Unit of Cellular physiology, U1003, certified by INSERM (National Institute for Health and Medical Research). His scientific interests include the function and regulation of ion channels, role of ion channels and calcium signaling in carcinogenesis, and calcium signaling in proliferation, apoptosis, migration and differentiation.

Natalia Prevarskaya

Prof Prevarskaya is a full Professor of Physiology at the University of Lille, France, and Director of the Unit of Cellular Physiology, U1003, certified by INSERM (National Institute for Health and Medical Research), as well as head of the “calcium signatures of prostate cancer” team, certified by the National League Against Cancer. Her scientific interests include function and regulation of ion channels, role of ion channels and calcium signaling in carcinogenesis, and calcium signaling in proliferation, apoptosis, migration and differentiation in prostate cancer and prostatic diseases.

Dimitra Gkika

Dr. Gkika is an Associate Professor of Physiology at the University of Lille, France and research scientist in the Unit of Cellular physiology, U1003, certified by INSERM (National Institute for Health and Medical Research). Dr. Gkika's scientific interests include the function and regulation of ion channels, role of ion channels and their regulation in calcium homeostasis and carcinogenesis, and molecular and cellular mechanisms implicated in cell migration, prostate cancer and prostatic diseases.

Yaroslav Shuba

Prof Shuba is a Professor of Biophysics and Scientific Director of the International Center of Molecular Physiology of the National Academy of Sciences of Ukraine (NASU) and head of the Department of Neuromuscular Physiology at Bogomoletz Institute of Physiology NASU. Prof Shuba completed his PhD (1983) and Doctor of Science (1991) degrees in biophysics from Bogomoletz Institute of Physiology NASU. Prof Shuba's scientific interests include the structure, function and regulation of membrane ion channels, receptors and transporters in normal and pathological tissue.

Ось розсилає НІП України певні запрошення до участі, та без обіцяної анкети. Вже не кажу, що на такі анкети дається пару тижнів, а не пару днів! Тому „Горизонт 2020” ще більш відсувається.

Attachments:

RSS

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service