Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Міністерство освіти і науки України пропонує для громадського обговорення проект постанови КМУ «Про внесення змін до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань».

Просимо надсилати свої пропозиції та зауваження до 30 вересня 2016 року на електронну адресу: dak@mon.gov.ua

Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:

Внести до Порядку затвердження рішень про присвоєння вчених звань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 р. № 656 (Офіційний вісник України, 2015 р., № 73, ст. 2401) такі зміни:

пункт 2 доповнити абзацом другим такого змісту:
«Присвоєння вчених звань є визнанням професійних кваліфікацій. Вчене звання професора відповідає дев’ятому рівню Національної рамки кваліфікаці. Вчені звання доцента і старшого дослідника відповідають восьмому рівню Національної рамки кваліфікацій»;

пункт 8 викласти в такій редакції:
«Вчене звання професора присвоюється:
1) працівникам вищих навчальних закладів, які:
- мають науковий ступінь доктора наук; вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника); стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше восьми років або на посадах наукових та науково-педагогічних працівників не менше п’ятнадцяти років, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу;
- здійснюють міжнародне наукове співробітництво, що засвідчене відповідними документами;
- опублікували після здобуття останнього наукового ступеня наукові праці у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз, з них не менше трьох у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science або інших, рекомендованих МОН;
- підготували доктора (докторів) філософії (кандидата (кандидатів) наук);

2) працівникам вищих навчальних закладів, яким не присуджено ступінь доктора наук, але які:
- мають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук); вчене звання доцента; стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше п’ятнадцяти років; у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу; навчально-методичні праці, у тому числі підручники та навчальні посібники, які використовуються у навчальному процесі;
- здійснюють міжнародне наукове співробітництво, що засвідчене відповідними документами;
- опублікували після здобуття останнього наукового ступеня наукові праці, у тому числі англійською мовою, з них не менше чотирьох у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science або інших, рекомендованих МОН;
- підготували не менше трьох докторів філософії (кандидатів наук).

3) працівникам наукових установ, які:
- мають науковий ступінь доктора наук; вчене звання доцента або старшого дослідника (старшого наукового співробітника); стаж роботи на посадах наукових працівників не менше восьми років або на посадах наукових та науково-педагогічих працівників не менше п’ятнадцяти років;
- здійснюють міжнародне наукове співробітництво, що засвідчене відповідними документами;
- опублікували після здобуття останнього наукового ступеня наукові праці, у тому числі англійською мовою, з них не менше чотирьох у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science або інших, рекомендованих МОН;
- підготували не менше трьох докторів філософії (кандидатів наук).

4) діячам культури і мистецтв, педагогічна діяльність яких у відповідності з навчальним планом передбачає індивідуальну роботу з опанування мистецьких вмінь і навичок та безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця, та які:
- удостоєні відповідно почесного звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України»;
- мають вчене звання доцента; стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше восьми років, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді професора з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу; значні особисті творчі досягнення; наукові праці у фахових наукових виданнях України або провідних виданнях інших держав;
- особисто підготували не менше п'яти осіб, удостоєних почесних звань України або лауреатів міжнародних чи державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів;

пункт 9 викласти в наступній редакції:
«Вчене звання доцента присвоюється:
1) працівникам вищих навчальних закладів, які:
- мають науковий ступінь; стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше п’яти років, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента (професора) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу;
- самостійно розробили науково-методичне забезпечення певної дисципліни (робочу програму, курс лекцій, методичні матеріали до практичних, лабораторних чи семінарських занять та індивідуальної роботи, онлайн-курс тощо), що викладається не менш як один рік;
- опублікували після здобуття останнього наукового ступеня наукові праці, у тому числі англійською мовою, з них не менше двох у виданнях, що включені до міжнародних наукометричних баз Scopus, Web of Science або інших, рекомендованих МОН;
- здійснюють міжнародне наукове співробітництво, що засвідчене відповідними документами;

2) діячам культури і мистецтв, педагогічна діяльність яких у відповідності з навчальним планом передбачає індивідуальну роботу з опанування мистецьких вмінь і навичок та безпосередньо впливає на формування професійної майстерності майбутнього митця, та які:
- удостоєні відповідно почесного звання «Народний артист України», «Народний художник України», «Народний архітектор України», «Заслужений діяч мистецтв України», «Заслужений артист України», «Заслужений художник України», «Заслужений архітектор України»;
- мають стаж роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менше восьми років, у тому числі останній календарний рік на одній кафедрі на посаді доцента (професора) з оплатою праці не менш як 0,25 посадового окладу; значні особисті творчі досягнення;
- особисто підготували не менше трьох лауреатів міжнародних чи державних премій, конкурсів, виставок, оглядів, фестивалів;

у пункті 10 після слова «працівників» додати слова «не менше п’яти років» та слова «сертифікат відповідно до Загальноєвропейської рекомендації з мовної освіти (на рівні не нижче В2) або кваліфікаційні документи, пов’язані з використанням іноземної мови, та документи, які підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання» вилучити.

Прем'єр-міністр України

Views: 2316

Reply to This

Replies to This Discussion

1. Жодним чином не підтримую послаблення щодо міжнародних наукометричних баз в частині додатку "інших, рекомендованих МОН".

Зрозуміло чому. Приходить міністр "табачник", і головною базою стає ... навіть не РІНЦ, а якась внутрішня мурзилка з усіма звичними наслідками.

Максимум, на що можна погодитись, це - або розробка - але ду-уже сумлінна - загальноукраїнської бази кшталту тих же польських бальних списків; або використання ще по одній додатковій базі на науковий напрямок. Проте за умови їх досить ґрунтовного "краш-тесту". В будь-якому випадку ці бази не повинні фігурувати у знаменитому списку Джеффрі Белла.

2. Всіляко підтримую виключення сертифікату з англійської мови. Те, що верзуть із цього приводу пані Совсун і решта симпатиків викликає просто сумне зітхання: і ці люди, що не можуть відрізнити тепле від м'якого, нещодавно займали керівні посади в міністерстві! А скільки ще таких там лишилось?

Адже відсутність вимоги сертифікату жодним чином не означає те, що тепер провідні науковці (рівня професорів-доцентів) можуть не володіти англійською. Спробуйте написати грамотну статтю (аби її взяли до журналів із WoS чи Scopus) без знання англійської. Гаразд, ви заплатили за переклад 10 сторінок. А огляд джерел обсягом сторінок 100-200-500 теж проплатили?

Насправді, вимагати мовний сертифікат для присвоєння наукового звання - це все одно, що відмовитись вручити золоту медаль стрілку, який вибив 100 зі 100, на підставі того, що він не приніс довідку від окуліста. Наукова кваліфікація мусить підтверджуватись науковими результатами, а аж ніяк не допоміжними, наскільки би важливими вони не були.

Повністю поділяю Вашу думку. Навіть у старому недосконалому законі кваліфікаційні вимоги, наприклад, для с.н.с. були значно жорсткіші (хоча там і не фігурувала згадка про наукометричні бази). Позитивом нової Постанови можна вважати акцент на міжнародну наукову кооперацію, але, як я вже зауважив у попередньому дописі, там також не все чітко прописано.

Ну а вимога щодо документального підтвердження володіння англійською - це взагалі "епік фейл"...Можна лише поспівчувати British Council та іншим авторизованим центрам, що їм ризикує обламатись такий жирний кусень хліба :-) Хоча цікаво: якщо у чинному варіанті Постанови відчутна перемога "проанглійського лоббі", то що змусило МОНівських посадовців давати тепер задній хід?

Ну і з  документами, які "підтверджують міжнародний досвід кандидата на отримання звання", цікава вийшла ситуація: то тепер не потрібно лише документів, чи участі у міжнародному розподілі наукової праці?

Словом, як колись казали, "дайош більше поправок до Закону - хороших та різних!"

Шановний Дмитро Соколовський, я вас розчарую. в Scopus та Web of Science українських журналах можна подати статтю з оглядом укр мовних джерел. перекласти статтю англ мовою (50 грн/стор) заплатити за її друк і все) і не треба читати ваші 100-200-500 сторінок англомовних джерел. і буде вам англомована стаття

Постанова МОН - це була постанова про купівлю вчених звань шляхом публікацій статтей та викидання грошей на підтвердження міжнародного досвіду. 

Дякую, я як би в курсі. Але тут є питання в місці "заплатити за її друк і все". Кому заплатити і що значить "все"? Де гарантія, що вашу, навіть професійно перекладену (що ще не факт) статтю візьмуть до публікації?

Ви знайшли такий журнал із WoS чи Scopus, якому заплатив - і все? Так тоді не треба паритись з оглядом українських джерел, перекладом якимось незрозумілим - можна відразу купити готову статтю.

Але так само можна купити #я_вас_розчарую :) - мовний сертифікат, ага. Та чого там, сертифікат - звання можна купити. Все в принципі, можна купити. І що тепер?

Гадаю, запобігання нечесним способам отримання ступенів, звань і посад мусить іти якимось іншим, окремим самостійним і незалежним вектором. Бо ні чинна постанова, ні проект нової цього питання не розв'язують.

А от якщо ми винесемо несумлінність за дужки і припустимо, що людина пише все сама, єдине питання, чи її здобутків вистачає для отримання цього несусвітного бонуса у вигляді звання того же снс'а, то побачимо, що без англійської він ніфіга путнього не накропає.

ви не зрозуміли: я не пропоную купити статтю, я висловлюю думки, що за наявності грошей її можна підготувати і без знань англ мови (і при цьому взагалі не обов'язково її видавати англ мовою). Видання статті в Scopus чи Web of science не може бути ДОКАЗОМ ваших знань іноз мови. 

я не знаю ваш фах, але за моїм фахом можна без питань видати статтю в двох скопусівських українських журналах, де друкується уже вся Україна і черга на півроку вперед, але стаття коштує грошей, саме її видання. Проходження редколегії за умови оригінальності статті не є такою проблемою і є таким же як в будь-якому нормальному фаховому виданні ("чи візьмуть до публікації?"). Там проблема інша - плата за видання, яка майже дорівнює окладу доцента в Україні. 

я чесно отримав науковий ступінь і звання, але якщо дотримуватися норм скасованої постанови МОН, то зараз би я повинен був викинути гарну суму грошей на:

1. Скопусівські статті. Про мінімальну вартість однієї статті я вам натякнув вище. В інших виданнях, особливо зарубіжних, ще дорожче.

2. Складання іспиту на В2. можу вам назвати цифри, якщо не в курсі. Вартість самого іспиту + підготовки до складання.

3. Підтвердження міжнародного досвіду. Якщо в мене нема грошей їхати на зарубіжну конференцію? Якщо скажете тут про гранти, то це 1% науковців цим користується.

+ про мовний сертифікат почитайте колишню постанову. За наявності англомовних статей скопусовських у певній кількості іспит можна не здавати). Ці всі статті за наявності достатньої кількості грошей можна надрукувати. Ще раз, я маю на увазі тільки плату за їх видання + можливо, переклад. І нічого більше. Тому я висловив думку: колишня постанова - це просто непряма купівля звань, тому що пройти ці всі вимоги не витративши ні копійки у переважної більшості НПП України не вийде. 

Та чого ж не зрозумів? То ж не ви, а я пропонував статті купувати :) Але

можна без питань видати статтю в двох скопусівських українських журналах, де друкується уже вся Україна і черга на півроку вперед, але стаття коштує грошей, саме її видання. Проходження редколегії за умови оригінальності статті не є такою проблемою,

- що це, як не завуальована купівля публікації? Моя думка, цими вашими журналами, точніше, рівнем статей у них, вже давно мали би зацікавитись - нікому, нажаль. Це - економіка? З економіки українських журналів у Скопусі не 2, а штук 6-7 наразі. Ельзевір кілька років тому підписав із МОНУ досить вигідний, як здогадуюсь, контракт і "на знак подяки" прийняв декілька журналів за "спрощеною процедурою", назвемо це так. Проблема в тому, що вони там і перевірити рівень толком не можуть, хіба що на самоцитування, бо української/російської не навчені, а нашим і так добре, бо звітують про досягнення. В Томсон Ройтер політика більш жорстка та прискіплива, тому там українських економічних журналів приблизно адын штук.

В інших виданнях, особливо зарубіжних, ще дорожче

Це в яких? Переважна більшість зарубіжних журналів пристойного рівня - безкоштовні! Журнали з економіки - не виняток. Дехто навіть платить гонорари, але це вже ду-уже рейтингові - в таких нахрапом не опублікуєшся :) Тай не треба на даному етапі. А безоплатних валом - бери, друкуйся. Інша річ, що проходження там довге. І не гарантоване. Бо вони ретельно відбирають матеріал і не друкують по 500 статей на рік, як пресловуті "Актуальні проблеми економіки". Навіть по 50 - мало хто. 25-30. Тому - черга. Яких там півроку? Ми друкувались в одному часописі, який ще навіть не входить до WoS (хоча, за всіма ознаками власної політики туди прагне і скоро буде). Наразі же просто видається De Gruyter'ом. Особливих проблем при проходженні не було, а проте - рівно рік: від подання до виходу. Цієї весни подали 2 статті в індексовані журнали, теж уже пройшли всіх рецензентів, прийняли, начебто (тьфу-тьфу), і радісно повідомили: орієнтовно 1-2 квартал 2017. Черга. Ще по одній статті рік минув із моменту подання - досі навіть рецензенти не відписались. Лежимо, чекаємо :) Але зазначу - абсолютно безкоштовно! Я взагалі не пам'ятаю, коли востаннє платив Туди. Нашим - так, підтримую вітчизняного виробника, цього року - аж 1 раз підтримав. А закордон... Років 5 тому, напевно. Та і то - за участь у конференції.

Ищите да обрящете! ;)

Журналів у Скопусі не 2, а штук 6-7 наразі.

по журналах з економіки - їх не 2, і не 6-7. Їх 4. Можливо, 5 в Україні. Два - це більш-менш доступні за ціною видання. Інші - я можу назвати один, де стаття 10000 грн.

безкоштовних валом, бери друкуйся

Назвіть безкоштовні журнали з економіки в Scopus. Я навмання зі списку взяв штук 10, зайшов на їх вебсайти і середня ціна від 300 долларів або треба підписатися на певний період на журнал. + Економіка - до речі, теж різна. Є матметоди, я економічна теорія, я облік і аудит, і це все різні напрями. По якому напряму ви знаєте безкоштовні журнали? 

Це - економіка? 

Так, хіміки, фізики, математики, технарі - радий за вас, що у вас є безкоштовні журнали й вам платять премії за вихід статей, але ще є інші науки.  Економікою теж не треба обмежуватися. доценти й професори йдуть не тільки з економіки й точних наук, ще є юриспруденція, державне управління, філологія (!) та ін. науки. Як їм бути? до речі, позов проти МОН подав саме кандидат юридичних наук))

Scopus та Web of science не є мірилом науковості статті та невід'ємною частиною кваліфікації НПП. Ви самі сказали, що було лобіювання в МОН однієї з баз. Чому тоді повинні існувати для українців такі лобістські вимоги, яких і в Європі нема?  чекати по рік-два на вихід статті статті? порахуйте альтернативну вартість: протягом цього часу ви не маєте змоги отримати звання й 25% надбавку. Порахуйте за 2 роки. )

Economic Annals-XXI, Investment Management and Financial Innovations, Economics and Sociology, Actual Problems of Economics, Risk Governance and Control: Financial Markets and Institutions, Banks and Bank Systems, Problems and Perspectives in Managemen - 7.

Але за ціною зарплати доцента я не радив би вам жодного з них, хай не ображаються.

Щодо іноземних - ну, вибачайте, не буду я вам шукати, їх майже 900 штук у Скопусі, причому, справді, різної тематики. Але можете повірити на слово (а можете й не вірити): більшість - безкоштовні.

"Scopus та Web of science не є мірилом науковості статті" - безперечно. Проте наразі, доки не придумали чогось кращого, користуються тим, що є.

екати по рік-два на вихід статті?" - ну та, а ви чого хотіли? Річ у тім, що у світі люди пишуть перманентно, і поки одні статті виходять, інші виправляються, треті подаються, а четверті готуються. Тому візуально не спостерігається розривів у публікаціях. А ви хотіли за пару місяців? Так ось це вам за 5 тисяч місцеві бізнесмени від скопуса й забезпечать.

Альтернативна вартість тут узагалі ні до чого. Умовний Ви збираєтесь починати писати статті тільки після захисту, аби звання отримати? А захищався Умовний Ви на чому, на мурзилках?

Дякую за перелік. Три з них для мене є нові, глянемо, що там.

Радий, за вас, що ви не не мурзилках захищались. Але, про якість статті журнал не свідчить напряму. Якісна стаття може бути й в "мурзилці". Люди друкуються там, де для них це доступно з фінансових питань та питань часу.  Ви теж перебирати 900 статей навмання в Scopus - бачите теж не захотіли). І як ви уявляєте релеватність висвітлення проблем вітчизняної економіки чи юриспруденції в скопусівському журналі десь в Австралії? Є різна тематика, є різні спеціальнсоті.   У такому становищі виявились представники багатьох наукових спеціальностей, особливо соціо-гуманітарних. Вимоги МОН щодо звань повинні бути адекватними для всіх НПП та враховувати реалії нашої держави. 

Хто може пояснити пункти про "здійснюють міжнародне наукове співробітництво, що засвідчене відповідними документами;". Що конеретне мається на увазі? Публікації із закордонними колегами чи спільні дослідження? І які документи повинні це підтверджувати?

Очевидно, мова йде про: 1) спільні публікації; 2) наукове стажування за кордоном; 3) участь у спільних проектах; 4) участь у міжнародних конференціях. Якщо з пп.1-2 все зрозуміло, то з іншими немає такої однозначності. Чи достатньо звичайної подяки в кінці статті на адресу закордонних грантодавців? Чи достатньо представити тези конференції, чи вимагається особиста участь? Як її підтвердити? І це при тому, що багато міжнародних наукових заходів мають тези лише в ел. варіанті, а >90% науковців не беруть персональну участь у закордонних конференціях зі зрозумілих усім нам причин. 

Можливо, є ще якісь умови 5, 6...і т.п. Не пам'ятаю точно, але хтось одразу після виходу в світ цієї Постанови переконував, що для засвідчення міжнародного наукового співробітництва достатньо виконання лише одного з цих пунктів.

Словом, відкривається широке поле для усіляких "маневрів" та маніпуляцій посадових осіб МОНУ...

1) Правильно, що виключили норму про мовний сертифікат, бо вона в такій редакції немає сенсу. Норма не містить списку мов, і не може містити, бо не для всіх спеціальностей релевантна англ., нім. чи фр. А оскільки списку мов нема, то формально підійде сертифікат з будь-якої іноземної мови, наприклад російської. Краще збільшити вимоги до екзамену з іноземної мови при здачі канд-мінімуму. 

2) Не впевнений, що це релевантно саме до цієі постанови, але варто було б прописати порядок надання звань еквівалентних Visiting Professor науковцям із-за кордону, а також можливість іх працевлаштування на якісь номінальні 0.1 ставки. Навіщо це потрібно? Це один із хороших способів перетворити "brain drain" в "brain circulation", хоча б частково. Мінімальними обов'язками такого Visiting Professor було б вказувати second affiliation від українського університету в своїх статтях (релевантних до тематики кафедри) + періодичні семінари + наукова співпраця. Це хороший спосіб підняти рейтинг ВНЗ по публікаціям. Багато наших наукових емігрантів по тим чи іншим причинам хотіли б мати формальний second affiliation на батьківщині, навіть без зарплати. Я б наприклад не відмовився. Залюбки б включав би в свої статті alma mater, маючи на це формальну причину. У деяких випадках це було б корисно при поданні спільних проектів і т.д. 

RSS

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service