Ukrainian Scientists Worldwide

Українські науковці у світі

Обговорення планів щодо науки проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

Запрошуємо до обговорення проекту Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року. Пропозиції можна надсилати на електронну адресу: plan2020@kmu.gov.ua

Документи:
Проект Середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року

10. Нова система управління та фінансування науки

1. Основні проблеми, які мають бути вирішені у цій сфері

Наукова сфера України потребує суттєвого реформування, оскільки станом на сьогодні вітчизняна наука втратила функції впливу на соціально-економічний розвиток держави, показник вітчизняного науково-технічного потенціалу знизився до критичного рівня, що стало загрозою національній безпеці України. Основу вітчизняної економіки становлять сировинні та низькотехнологічні галузі, що істотно знижує потенціал розвитку України як конкурентоспроможної держави в довгостроковій перспективі. Результати наукових досліджень і науково-технічних розробок лише малою мірою впливають на зростання ВВП України.

Рівень заінтересованості наукових установ у практичному застосуванні та реалізації власних результатів наукових досліджень і розробок є вкрай низьким, взаємодія між суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності та органами виконавчої влади у цій сфері практично відсутня.

Вкрай низький рівень фінансування науки та застаріла матеріально-технічна база призвели до серйозного падіння суспільного престижу наукової роботи та масового відпливу якісних наукових кадрів за кордон або в інші сфери діяльності.

Враховуючи такий стан, процес реформування наукової сфери у найближчий період стосуватиметься вирішення таких основних проблем, як: запровадження  координації стратегічного планування науково-технічного розвитку Національною радою з питань розвитку науки та технологій; підвищення рівня ефективної взаємодії між представниками наукової громадськості, органами виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики; розширення конкурсного фінансування наукових досліджень і розробок, утворення інститутів грантового фінансування; підвищення ефективності управління мережею державних наукових установ, забезпечення спрямування їх науково-технічного потенціалу на потреби економічного розвитку держави та її обороноспроможності.

Відсутність ефективної системи координації розвитку науки у країні обумовлена, й консерватизмом сформованої в радянські часи системи національних академій наук, які залишаючись основними одержувачами державної фінансової підтримки на наукові дослідження і розробки, зберігають цілковиту автономію щодо визначення пріоритетів своєї наукової діяльності та структури мережі наукових установ. Відтак, органи державної влади мають достатньо обмежений вплив на структуру наукових установ та напрями розвитку академічної науки, що фінансується переважно за принципом базового фінансування.

Крім того, станом на 2016 рік абсолютна більшість обсягів бюджетного фінансування науки (до 85 відсотків від загального обсягу) спрямовується на забезпечення діяльності державних наукових установ за принципом базового фінансування. Таким чином, наукова тематика, що одержує фінансову підтримку з державного бюджету, відображає давно сформовану структуру державних наукових установ, наукові пріоритети яких часто вже стали застарілими та безперспективними, а їх зміна відповідно до змін у потребах економіки чи розвитку наукового суспільства здійснюється досить повільно.

На сьогодні головними розпорядниками бюджетних коштів на наукову і науково-технічну діяльність є майже 30 органів виконавчої влади та інших державних інституцій. Однак, єдиного підходу щодо оцінки ефективності використання ними бюджетних коштів не було запроваджено, так само як відсутні й інституції, що мали б повноваження щодо координації діяльності державного сектору наукових досліджень і розробок та узгодження вектору його розвитку із загальнодержавним вектором економічного розвитку.

При цьому, грантове фінансування, як інструмент, має дуже обмежене застосування через відсутність відповідних фінансуючих інституцій. Практика технологічно розвинених країн засвідчує необхідність утворення фондів підтримки наукової діяльності, як додаткових альтернативних джерел, які провадять незалежну грантову підтримку наукових проектів, але в рамках державних пріоритетів, визначених відповідними інститутами державної влади.

В Україні на сьогодні грантове фінансування наукових проектів здійснюється через Державний фонд фундаментальних досліджень (ДФФД). Обсяги фінансування діяльності ДФФД у 2015-2016 роках не перевищували 20 млн. грн. на рік. Обмеженням діяльності ДФФД є його спрямованість на підтримку виключно фундаментальних досліджень, у той час, як потреба грантового фінансування прикладних досліджень і розробок інституційно залишається невирішеною.

Розв’язання проблеми координації, а також підвищення результативності та ефективності бюджетного фінансування на наукові дослідження і розробки, можливе шляхом утворення Національної ради з питань розвитку науки і технологій, що передбачено новою редакцією Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відповідно до цього Закону Рада матиме повноваження щодо визначення стратегічних орієнтирів та ключових принципів державного управління розвитком сектору досліджень і розробок, підготовка пропозицій щодо засад функціонування в Україні системи державної атестації наукових установ; а також оцінювання ефективності роботи національних академій наук, фінансової підтримки науки органами виконавчої влади та Національним фондом досліджень.

Розв’язання проблеми утворення фінансуючої установи з широкими міжвідомчими можливостями можливе шляхом утворення Національного фонду досліджень (НФД), що передбачено новою редакцією Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Відповідно до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» НФД утворюється відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Розроблення цього положення покладено на Національну раду з питань розвитку науки і технологій (далі – Національна рада), яку за посадою очолює Прем’єр-міністр України.

2. Ключові кількісні показники, якими характеризується ситуація

На сьогодні бюджетне фінансування наукової і науково-технічної діяльності за рахунок бюджетних коштів досягло історичного мінімуму і за прогнозними даними у 2016 році складе близько 0,16 відсотків Валового внутрішнього продукту України. Близько 90 відсотків якого буде спрямовано на забезпечення діяльності державних наукових установ за принципом базового фінансування.

Причинами зниження наукоємності ВВП (у 2016 році цей показник складатиме не більше 0,3%), а також зменшення ролі науки та її впливу на науково-технологічний і інноваційний розвиток країни є не лише дефіцит коштів, застаріла матеріально-технічна база наукової сфери, стан кадрового наукового потенціалу, неефективне використання наявних ресурсів, але й неефективна система державного управління у сфері науки, відсутність координації зусиль, що не дає змоги сконцентруватися на конкретних завданнях розвитку національної економіки та обороноздатності держави.

3. Мета, яку ми хочемо досягнути в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року

Утворення у 2017 році Національної ради з питань розвитку науки і технологій, до складу якої увійдуть представники наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки, дасть змогу у подальші роки направити вектор наукових досліджень і розробок та спрямувати кошти державного бюджету, що витрачаються на такі цілі, у бік найбільш важливих та пріоритетних для держави напрямів, зокрема й тих, що забезпечуватимуть її обороноспроможність та безпеку.

Крім того, у 2017 році має бути сформовано нормативно-правову базу для забезпечення процесу утворення державних ключових лабораторій та отримання статусу дослідницького університету національними вищими навчальними закладами з наступним надання таким установам розширеної грантової підтримки для розвитку їх лабораторної бази та виконання наукових досліджень і розробок світового рівня.

Протягом наступного трирічного періоду, а саме – у 2018—2020 роках з урахуванням пропозицій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій щодо принципів створення та стратегії розвитку державної дослідницької інфраструктури, системи державних ключових лабораторій буде створено мережу державних ключових лабораторій за визначеними науковими напрямами та надано на конкурсних засадах статус дослідницького університету національним вищим навчальним закладам, які відповідатимуть вимогам законів України «Про вищу освіту» та «Про наукову і науково-технічну діяльність», зокрема щодо забезпечення ними проривного розвитку наукових досліджень у визначених пріоритетних для держави й суспільства галузях знань.

У 2017 році буде розроблено нормативно-правову базу для забезпечення роботи НФД та сформовано органи його управління. Здійснення грантової підтримки цією установою у подальшому, зокрема протягом 2018-2020 років, стане одним із механізмів нарощування обсягів бюджетного фінансування наукової діяльності, у тому числі і тих, що виконуватимуться державними ключовими лабораторіями та дослідницькими університетами, а також сприятиме збереженню та ефективному розвитку існуючого науково-технічного потенціалу.

4. Цільові кількісні показники, яких ми маємо досягти в середньостроковій перспективі і до кінця 2017 року

У 2017 році має бути утворено Національну раду з питань розвитку науки і технологій, затверджено положення про Національний фонд досліджень, сформовано Наукову раду фонду, Дирекцію фонду та обрано його керівництво. Під час підготовки проекту Державного бюджету України на 2018 рік має бути заплановано додаткові асигнування на забезпечення діяльності НФД у обсязі 200-300 млн. гривень.

У середньостроковій перспективі – протягом 2018-2020 років обсяг фінансової підтримки наукових і науково-технічних проектів через НДФ має зрости до 1,0-1,5 млрд. грн. на рік.

Крім того, протягом 2018-2020 років планується провести державну атестацію не менше 80 відсотків наукових установ, для яких проходження державної атестації на законодавчому рівні визначено як обов’язкове.

5. Відповідність пріоритету Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, іншим стратегічним документам, міжнародним зобов’язанням, зокрема Угоді про асоціацію

Відповідно до підрозділу «Освіта, наука та інновації» розділу XV «Соціально-гуманітарна реформа» Програми діяльності Кабінету Міністрів України щодо запровадження грантової системи фінансування наукових досліджень, сприяння комерціалізації результатів наукових робіт та створення дієвої системи трансферу технологій, а також п. 3 статті 374 Глави 9 «Співробітництво у сфері науки та технологій» Угоди про асоціацію щодо співробітництва, що сприяє Україні у підтримці реформування та реорганізації системи управління науковою сферою та дослідних установ (зокрема в розвитку її потенціалу щодо розвитку науки і технологій) з метою сприяння розвитку конкурентоспроможної економіки та суспільства, яке базується на знаннях.

6. Що було зроблено в попередній період

Прийнято Закон України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким передбачено основні законодавчі передумови та процедури утворення та функціонування Національного фонду досліджень.

Сформовано Ідентифікаційний комітет з питань науки, розроблено проект Положення про Національну раду з питань розвитку науку і технологій та порядку формування персонального складу її наукового комітету як органу, на який покладатимуться функції Наглядової ради Національного фонду досліджень.

7. Суть підходу, який пропонується реалізувати в середньостроковій перспективі

Імплементація положень Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», яким передбачено створення єдиного координаційного органу з питань, що стосуються формування пропозицій щодо державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності та методів її реалізації, а також створення нових потужних інституцій грантової підтримки наукових досліджень і розробок незалежно від відомчої ознаки.

Створення нормативно-правової бази для забезпечення діяльності Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, Національного фонду досліджень, дослідницьких університетів та державних ключових лабораторій з наступним запровадженням діяльності цих інституцій.

8. Послідовність кроків, які планується зробити у 2017 році

Кроки

Пояснення, обґрунтування

Відповідальні, включаючи інші державні органи

Терміни (квартал)

Що дасть реалізація цього кроку (очікуваний результат)

1. Утворення Національної ради з питань науки і технологій

Відповідно до Закону Положення та персональний склад Національної ради з питань розвитку науки і технологій затверджується Кабінетом Міністрів України

МОН
СКМУ
Мінфін
Мінекономрозвитку
Мін’юст

І—II квартали

Утворення Національної ради з питань науки і технологій та початок виконання нею функцій передбачених Законом

2. Затвердження Положення про НФД

Відповідно до Закону Положення про НФД затверджується Кабінетом Міністрів України

Національна рада з питань розвитку науки і технологій
МОН
Мінфін
Мінекономрозвитку
Мін’юст

ІІ—ІІІ квартали

Закладення правової бази для утворення НФД та початок виконання процедур його утворення як юридичної особи

3. Обрання наукової ради НФД та формування органів його  управління

Відповідно до Закону членів наукової ради НФД затверджує Кабінет Міністрів України за пропозицією Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Національна рада з питань розвитку науки і технологій
МОН
Мінфін
Мінекономрозвитку
Мін’юст

ІІІ—ІV квартали

Започаткування діяльності НФД та визначення стратегічних пріоритетів його подальшої діяльності

4. Розроблення нормативно-правової бази для створення та функціонування державних ключових лабораторій

Порядок надання статусу державної ключової лабораторії, Типове положення про державну ключову лабораторію, а також Примірне положення про наукову та наглядову ради державної ключової лабораторії затверджується Кабінетом Міністрів України

Національна рада з питань розвитку науки і технологій
МОН
Мінфін
Мінекономрозвитку
Мін’юст

ІІ—ІІІ квартали

Закладення правового фундаменту для створення та функціонування державних ключових лабораторій

5. Розроблення  нормативно-правової бази для забезпечення можливості отримання вищими навчальними закладами статусу дослідницького університету

Відповідно до Закону «Про вищу освіту» Положення про дослідницький університет та критерії, відповідно до яких вищому навчальному закладу надається статус дослідницького, затверджується Кабінетом Міністрів України

Національна рада з питань розвитку науки і технологій
МОН
Мінфін
Мінекономрозвитку
НАЗЯВО
Мін’юст

І—ІV квартали

Закладення правового фундаменту для можливості отримання вищими навчальними закладами статусу дослідницького університету

6. Розроблення нормативно-правової бази для забезпечення проведення державної атестації наукових установ

Відповідно до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» затверджується Кабінетом Міністрів України

Національна рада з питань розвитку науки і технологій
МОН
Мінфін
Мінекономрозвитку
Мін’юст

ІІ—ІІІ квартали

Закладення правового фундаменту для можливості проведення за єдиними принципами державної атестації наукових установ

7. Оцінювання Національною радою з питань розвитку науки і технологій звітів центральних органів виконавчої влади, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та інших головних розпорядників бюджетних коштів, що здійснюють наукову та науково-технічну діяльність або є замовниками наукових досліджень та розробок, про стан використання коштів на наукову та науково-технічну діяльність та отримані результати

Відповідно до Закону «Про наукову і науково-технічну діяльність» заслуховування звітів головних розпорядників бюджетних коштів є однією з основних функцій Національної ради України з питань розвитку науки і технологій

Національна рада з питань розвитку науки і технологій

ІІІ квартал

Визначення рекомендованих обсягів фінансування наукової і науково-технічної діяльності для їх врахування при підготовці проекту Державного бюджету України на наступний бюджетний рік

8. Проведення державної атестації наукових установ

Законом «Про наукову і науково-технічну діяльність» передбачено проведення державної атестації наукових установ

МОН
Національна академія наук
національні галузеві академії наук
центральні органи виконавчої влади

2017—2020 роки

Формування ефективної структури мережі наукових установ

Views: 275

Reply to This

Replies to This Discussion

Юрий, приветствую Вас! Всё написанное - вроде как бы неплохо, но... у любой аттестации дожен иметься смысл. Ну, проранжируем мы организации, пусть по самой лучшей методике с самыми справедливыми критериями, и что делать с полученным рейтингом? Лишить финансирования представителей из нижней части списка? Должна наличествовать философия проведения аттестации - какую управленческую манипуляцию мы собираемся производить и ради чего. Второе. Вам не кажется, что пришло время строить элементы альтернативной научной системы, а не заставлять существующие академии и подобные им структуры перестраиваться под новые правила? Даже если сами правила прописать чётко - сымитировать приспособление к ним окажется проще, чем к нечётким. Я не призываю к лобовому свержению ныне действующей модели, а вот создать ей достойного конкурента, пускай даже в локальном сегменте творческой активности, в который бы постепенно перемещались более квалифицированные и адекватно мыслящие работники, было бы, на мой взгляд, перспективнее. Пускай даже часть сотрудников формально остаётся на прежнем месте работы (не стоит равняться на MLM-практики). Одним словом, альтернативную систему вводим "в параллель" и доводим её до конкурентоспособного состояния. Если принять, что реальная смена паттерна поведения начинается тогда, когда его носителями являются 20-25% представителей той или иной общности, то загадывать объёмы средств для Національного фонду досліджень следует не в абсолютных, а в относительных цифрах - не менее пятой части от объёма бюджетного финансирования. С ув., Игорь Булкин       

І це правда

И как всегда НАНУ выкинули отовсюду, кроме пункта по аттестациям (так понимаю, в надежде, чтобы таки окончательно НАНУ добить и отжать её кусок пирога). Этот цирк даже не буду читать. Только замечу, что наука в структуре МОН и наука в Украине - это совершенно разные вещи и умышленно игнорировать структуры, которые выпускают самые качественные работы, но при этом стараться высосать реформу из того, что имеется окромя, это даже не неуважение, а вредительство. у меня всё. 

Елена, а что у Вас имеется по сути обсуждаемого? По поводу структуры науки в Украине могу добавить, что в стране имеется целый сектор организаций, вообще не подчинённых ни одному органу государственной власти. Наука действительно очень разная. А в очередной раз заступаться за НАН (я в ней тоже работаю) - это атаковать мельницы... может хватит кормить себя иллюзиями прошлого? Самые качественные работы пишутся конкретными людьми, а не ведомствами!

Як сказав би один знайомий професор, який зовсім не володіє англійською, it is very interesting. А ще цікавіше, якою мірою відповідальні виконавці зможуть вкластись у визначені терміни. Бо все ж закрадаються сумніви...

Щодо атестації. Її запхали в самий кінець потягу, тоді як створення ключових лабораторій та закладення правового фундаменту для можливості отримання вищими навчальними закладами статусу дослідницького університету їдуть в його середині. А що робити, якщо, наприклад, якийсь ВНЗ виявиться неконкурентним за підсумками атестації, а перед тим отримає статус ДУ?

А так, якщо не придиратись до формулювань на кшталт "о тяжелом советском наследии и роли АН в его формировании" (див. п.10.1, п'ятий абзац, особливо розчулює останнє речення), текст достатньо читабельний. Попри розпливчатість багатьох формулювань. Поживемо -- побачимо...

RSS

Наші партнери:

Увага! у зв'язку з технічними роботами посилання з цього розділу перенесено на сторінку Партнери

© 2017   Created by Khalavka Yuriy (Халавка Юрій).   Powered by

Badges  |  Report an Issue  |  Terms of Service