Новина тижня: Творець найменшого у світі тризуба розповідає про себе та особливості наукової роботи та життя у Фінляндії

Нещодавно, в науковому журналі Nanotechnology, було надруковано статтю “DNA origami as a nanoscale template for protein assembly” . Таким чином було вперше створено найменшу у світі модель малого герба нашої держави – тризуба. Авторами дослідження є Anton Kuzyk, Kimmo T Laitinen та Päivi Törmä. Один із творців нано-тризуба, аспірант University of Jyväskylä та Helsinki University of Technology Антон Кузик люб’язно погодився відповісти на запитання Ukrainian Scientists Worldwide:

– Антоне, чому ви обрали саме тризуб як модель для демонстрації можливостей використаного вами методу?

– Потрібен був візерунок, який з однієї сторони був би репрезентативним, а з іншої відносно простим. Тризуб підійшов дуже добре. Крім того, звичайно, вибір було зроблено частково з патріотичних міркувань.

– Назва методики яку ви використали, а саме “орігамі з ДНК” вже сама по собі звучить цікаво. Розкажіть коротко про неї.

– Метод ДНК-орігамі базується на особливих властивостях самоорганізації ДНК. Метод дозволяє “будувати” двохмірні ДНК структури довільної форми (характерний розмір ~100 нм). Крім того ДНК орігамі стуктуру можна розглядати як свого роду наномакетну плату з кроком порядку 6 нм. На таку плату можна монтувати наночастинки, білки, вуглецеві нанотрубки і т. д. Як приклад, в статі продемостровано “монтаж” білків.

– Зазвичай дослідження за участю ДНК доволі дорогі. Яка вартість одного вашого нанотризуба?

– За один експеримент в пробірці отримується порядку 100 000 000 000 (11 нулів) тризубів. порядку 10ти тисяч на кожного ураїнця/українку 🙂 . Ціна тризубів десь1000 Євро за наномоль.

– Чи вважаєте ви нанотехнологію видом мистецтва?

– Одним з головних завдань нанотехнології є розробка методів організації матеріалів з контролем на рівні атомів і молекул, це чимось схоже на мистецтво, яке, в певному сенсі, є продуктом або процесом організації різних компонентів. Звичайно цілі мистецтва і нанотехнологій дещо різні, метою мистецтва є вплив на людські емоції та почуття. Ціль нанотехнологій приземленіша – створення матеріалів з певними корисними властивостями.

– Тепер поговоримо трішки про вас. Чому саме Фінляндію ви обрали для роботи над дисертацією? В чому полягає навчання у фінській аспірантурі?

– До Фінляндії я приїхав для навчання в магістратурі після 4 років в Київському університеті ім. Шевченка (Радіофізичний факультет). Для магістратури вибрав Фінляндію оскільки отримав стипендію для навчання від університету міста Юваскуля. Навчання в університеті безкоштовне, і стипендії мені було достатньо щоб покривати всі мої матеріальні витрати ( в Україні такої можливості, нажаль, не було).Після успішного завершення магістратури мені запропонували продовжити навчання в аспірантурі.
– У Фінляндії аспірантура розрахована як правило на 4 роки. Протягом цього терміну треба успішно пройти певну кількість поглиблених курсів (вибір курсів вільний). Основна ж робота аспіранта – дослідницька. Зазвичай для успішного захисту потрібно мати кілька публікацій в провідних міжнародних журналах.

– Чи порівнювали ви навчання у ВНЗ у Фінляндії та Україні? Що спільного і що відмінного і між ними?

– Відмінного значно більше, ніж спільного, по-перше тут немає українського “колективного” підходу. Студенти можуть доволі вільно вибирати курси які би їм хотілося прослухати. На досить ранньому етапі навчання в студентів є можливість долучитися до наукової роботи, дістати практику роботи на передовому експериментально обладнанні. В Україні студентів не завжди допускають до наших “передових” експериментальних установок.

– Ви навчалися у провідному навчальному закладі Украіни. Який досвід набутий в КНУ найбільше стає вам у нагоді під час роботи над дисертацією?

– В науковому плані мабуть найбільш корисною була загальна фізико-математична підготовка отримана протягом 1-2 курсу.

– Чи чисельна та згуртована українська громада у Фінляндії?

– Громада не дуже чисельна, кілька десятків чоловік. В Гельсінкі є Українське товариство, яке проводить збори кілька разів на рік.

– Чи відчуваєте ви різницю між українським та фінським менталітетом?

– Різниця звичайно є, і велика. Фінське суспільство побудоване на дотримані правил і законів, Українське ж більше на бажані їх обминути. Мабуть надто загальна теза, але якщо вдаватися в деталі то можна не одну сторінку заповнити.

– Як ви проводите вільний час?

У вільний час читаю (зараз – Доріс Лессінг), граю в баскетбол. Взагалі вільного часу в обмаль.

– Закінчіть речення. Фінляндія це не лише СантаКлаус та Nokia а й …

… лорді, сауна, 187 888 озер, білі ночі і красиві дівчата 🙂 якщо серйозно то Фінляндія це розвинута країна з високим рівнем життя, освіти і соціального забезпечення. Країна в якій держава працює для людини а не людина для держави.

Дякуємо вам за цікаву розмову! Бажаємо подальших успіхів та нових наукових відкриттів!

На фото: атомно-силове зображення молекул біотину, самоорганізованих у вигляді тризубів
Детальніше про працю Антона можна прочитати у вільному доступі тут.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *